Міська рада Сміли відмовилась розглянути можливість перейменування вулиці "єдинороски" Терешкової

Смілянська міська рада (Черкаска область) відмовилась розглянути можливість перейменування вулиці космонавтки, депутатки-"єдинороски" Валентини Терешкової на честь загиблих у війні смілянців.

Про це стало відомо із відповіді Смілянської міської ради на запит кореспондента LB.ua.

 

У запиті від 12 жовтня йшлося про розгляд можливості перейменування вулиці імені Терешкової, котра голосувала за окупацію Криму, на імена людей, які загинули у війні з Росією та були жителями Сміли. У відповіді на це виконавчий комітет вказав, що вулицю не будуть перейменовувати, так як пропозицію подав не житель міста.

Це вже друга відмова щодо перейменування вулиць Терешкової у Смілі. У вересні Смілянська міська рада на лист голови руху "Декомунізація. Україна" Вадиму Познякову вказала, що його звернення не буде взято до уваги, оскільки він не є жителем Сміли.


Нагадуємо, Терешкова голосувала 1 березня 2014 року за окупацію Криму, а також саме вона стала ініціаторкою обнулення термінів президентства Володимира Путіна у 2020 році.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.