На столичному Оболоні встановлять меморіальний знак Героям Небесної Сотні

На вулиці Маршала Тимошенка в Оболонському районі встановлять меморіальний знак Героям Небесної Сотні.

Як повідомляє пресслужба КМДА, розпорядженням КМДА № 2137 замовником робіт визначено Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію.

 

"Облаштування меморіального знака покликано увічнити велику людську, громадянську і національну відвагу, гідно вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції Гідності, захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людей", - йдеться у повідомленні.

Земельна ділянка, на якій планується встановлення меморіального знака, належить землям загального користування Києва та перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Оболонського району м. Києва.

Усі проєктно-вишукувальні та будівельно-монтажні роботи будуть виконані завдяки бюджетним коштам.

Міф про 9 травня. Коли закінчилась війна?

Вдень 9 травня мені зателефонули з Москви і повідомили, що вся документація про капітуляцію німецько-фашистської Німеччини отримана і вручена Верховному Головнокомандувачу. Отже, закінчилася кровопролитна війна. Фашистська Німеччина та її союзники були остаточно розгромлені. /Жуков Г. К. "Воспоминания и размышления"/

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.