У Холмі відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР Пилипу Пилипчуку

На православному кладовищі в польському місті Холм в рамках відзначення заходів до 30-ї річниці Незалежності України відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР в екзилі 1921 року Пилипу Пилипчуку.

Про це повідомило Генеральне консульство України в Любліні.

 

У дипустанові зазначили, що в церемонії відкриття брали участь численні представники українських дипустанов та служб, Українське Товариство у Любліні, чисельні гості від польських органів влади, духовенство, телебачення та радіо Любліна.

На відкритті пам'ятника український та польський гімни співала капела хору Ziemi Chelmskiej.

Як зазначається, в ході урочистостей були покладені вінки квітів, оголошено спільну молитву, Голова Українського Товариства Григорій Купріянович виголосив промову про життєвий шлях Пилипа Пилипчука та його внесок у становлення державності України, подякував спонсорам, хто долучився до реставрації пам'ятника державному діячу.

З вітальною промовою виступив Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, оголосивши передусім хвилину мовчання в пам'ять про всіх полеглих героїв за Незалежність України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.