У Чехії впорядкували могили двох визначних українок. ФОТО

Завершено роботи з впорядкування могил двох визначних українок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Про це поінформував Надзвичайний і Повноважний Посол України в Чехії Євген Перебийніс у Фейсбуці.

 

"Посольство продовжує роботу з відновлення українських поховань у Чеській Республіці. Сьогодні можемо відзвітувати про завершення робіт з впорядкування могил двох визначних українок з доволі непростою і навіть трагічною долею, які знайшли свій останній притулок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Обидві – дружини видатних постатей в українській історії. Водночас, це той випадок, коли ці жінки були не просто дружинами, але й самі неординарними особистостями, без чиїх зусиль і допомоги їхні чоловіки, поза усяким сумнівом, не досягли б того, чого вони досягли", - наголосив дипломат.

 
 

За його словами, перша з них – Ольга Аркас, дружина відомого українського мецената, історика та громадського діяча, автора праці "Історія України-Русі" Миколи Аркаса, похована вона разом зі своєю дочкою та онуком.

Друга – Онисія Єфремова-Дурдуківська, дружина визначного українського вченого та політичного діяча Сергія Єфремова.

Дипломат зазначив, що ці могили протягом довгих десятиліть були в напівзруйнованому стані, їм загрожувало повне знищення.

 
 

"Сьогодні, на щастя, їм уже нічого не загрожує. Вони перебувають під опікою України. Було відновлено оригінальні хрести, а самі могили вже наступного року рясно вкриє і зміцнить традиційний для України барвінок", - підкреслив він.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.