Спецпроект

В Амстердамі відкрили національний меморіал жертвам Голокосту

У столиці Нідерландів Амстердамі відкрили перший національний меморіал жертвам Голокосту.

Про це повідомляє NOS.

 

Як зазначається, це проєкт польсько-американського архітектора Даніела Лібескінда, батьки якого пережили Голокост.

Меморіал являє собою лабіринт цегляних стін, які, якщо дивитися зверху, утворюють напис "На спомин". На кожній цеглині викарбуване ім'я єврея, рома чи сінті, яких було депортовано з Нідерландів і знищено у нацистських концтаборах під час Другої світової війни. В одному місці увічнено пам'ять 102 163 жертв.

Вартість проєкту становила 15 млн євро.

У відкритті пам'ятника взяли участь король Нідерландів Віллем-Александер та прем'єр-міністр Марк Рютте.

Будівництво меморіалу тривало кілька років. Місцеві мешканці намагалися запобігти його зведенню, побоюючись напливу відвідувачів і туристів. Місце спорудження меморіалу затвердив суд.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.