У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському

11 вересня в окупованому Сімферополі був встановлений відреставрований пам’ятник Феліксу Дзержинському – в річницю його дня народження.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

У Російській православній церкві (РПЦ) назвали "образою пам'яті жертв червоного терору" встановлення монумента засновнику всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Феліксу Дзержинському в окупованому Сімферополі.

Про це заявив член Патріаршої ради з культури РПЦ, протоієрей Леонід Калінін:

"Його знесуть місцеві жителі, в кого ще жива пам'ять тих страшних подій: десятиліть пекельних мук, в які вкинули країну ці "благодійники", довели спочатку країну до повного розвалу, а потім "ремонтували" мости та паровози.

Ці негідники, які віроломно захопили владу у воєнний час і організували жахливий червоний терор, спочатку вбивали батьків, а потім боролися з безпритульністю!" – сказав Калінін, додавши, що встановлення таких пам'ятників "ображає пам'ять мільйонів невинних жертв терору, голоду, холоду, мук, тортур, тюрем, таборів і розорення Вітчизни".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.