У тимчасово окупованому Криму встановили монумент Дзержинському

11 вересня в окупованому Сімферополі був встановлений відреставрований пам’ятник Феліксу Дзержинському – в річницю його дня народження.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

У Російській православній церкві (РПЦ) назвали "образою пам'яті жертв червоного терору" встановлення монумента засновнику всеросійської надзвичайної комісії (ВЧК) Феліксу Дзержинському в окупованому Сімферополі.

Про це заявив член Патріаршої ради з культури РПЦ, протоієрей Леонід Калінін:

"Його знесуть місцеві жителі, в кого ще жива пам'ять тих страшних подій: десятиліть пекельних мук, в які вкинули країну ці "благодійники", довели спочатку країну до повного розвалу, а потім "ремонтували" мости та паровози.

Ці негідники, які віроломно захопили владу у воєнний час і організували жахливий червоний терор, спочатку вбивали батьків, а потім боролися з безпритульністю!" – сказав Калінін, додавши, що встановлення таких пам'ятників "ображає пам'ять мільйонів невинних жертв терору, голоду, холоду, мук, тортур, тюрем, таборів і розорення Вітчизни".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.