На Хрещатику облили червоною фарбою постамент з прапором

Невідомий чоловік залишив відбиток руки з червоної фарби біля пам'ятної таблички «Український національний прапор піднято 24 липня 1990 року»

Про це повідомила комунальна корпорація "Київавтодор".

 

Невідомий чоловік після завершення офіційних святкових заходів до 30-річчя Незалежності України на Хрещатику облив червоною фарбою сходи біля КМДА. Також він залив постамент з державним прапором і табличкою "Український національний прапор піднято 24 липня 1990 року".

Біля самої таблички він залишив відбиток руки з червоної фарби.

Правоохоронці зафіксували інцидент. Після завершення слідчих дій – працівники ШЕУ Шевченківського району оперативно відмили сходи і постамент на вул. Хрещатик, 36.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.