У Коростені знайшли кістки мамонта

У Коростені під час копання котловану для встановлення 50-метрового флагштоку до Дня Незалежності будівельники знайшли кістки, які могли належати мамонту

Про це повідомляє Суспільне.

 

Старший науковий співробітник інституту археології Національної академії наук Андрій Петраускас: "Вони ще в дуже гарному стані, не трухлі. Ми можемо сподіватися, що при розкопках, які будуть проводитися у жовтні, ми зможемо отримати якийсь кістковий матеріал у гарному стані. Також важливо те, що воно знаходиться на шаруваннях, які належать до льодовикового періоду".

Заступниця коростенського міського голови Наталія Чижевська говорить: "Почалися земляні роботи, в процесі яких побачили кістяк. Для усіх це було великою несподіванкою. Ніхто не міг повірити, що ці знахідки можуть належати до доби середнього палеоліту. А це означає, що цими археологічними знахідками мають опікуватися міжнародні науковці. Ми звернулися до інституту археології, вони приїхали і на своєму рівні визначили, що це кістки мамонта".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.