На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку борцю за незалежність, поету Максиму Загривному

У селищі Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь борця за незалежність України в XX столітті, сотника армії Української Народної Республіки, співзасновника Організації українських націоналістів (ОУН), поета Максима Загривного.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

"Максим Загривний народився в селі Козел Чернігівської губернії – нині це Михайло Коцюбинське. Там, у центрі селища, на фасаді місцевого історико-краєзнавчого музею відбулось відкриття меморіальної дошки борцю за нашу незалежність. На врочистому заході звучали промови, пісні на честь захисників України, а місцевий священник відслужив панахиду за загиблими", - розповів історик.

За його словами, найбільший внесок у визвольну боротьбу Загривний зробив як поет. На його віршах століття тому виховувалась молодь Західної України та української діаспори.

"Його поезія мала дуже великий вплив. Ми це документально встановили й здивувалися тому, що й зараз, як виявилось, пісні на його слова можна почути в окопах на сході України", - зауважив Бутко.

Іще він повідомив факт, який нещодавно встановила відомий чернігівський історик Тамара Демченко. Дослідивши церковні метрологічні книги, вона з'ясувала, що Максим Загривний народився не в 1893 році, як це проходить в усіх історичних матеріалах, а в 1891-му. День народження – 20 лютого – залишається незмінним.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.