На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку борцю за незалежність, поету Максиму Загривному

У селищі Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь борця за незалежність України в XX столітті, сотника армії Української Народної Республіки, співзасновника Організації українських націоналістів (ОУН), поета Максима Загривного.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

"Максим Загривний народився в селі Козел Чернігівської губернії – нині це Михайло Коцюбинське. Там, у центрі селища, на фасаді місцевого історико-краєзнавчого музею відбулось відкриття меморіальної дошки борцю за нашу незалежність. На врочистому заході звучали промови, пісні на честь захисників України, а місцевий священник відслужив панахиду за загиблими", - розповів історик.

За його словами, найбільший внесок у визвольну боротьбу Загривний зробив як поет. На його віршах століття тому виховувалась молодь Західної України та української діаспори.

"Його поезія мала дуже великий вплив. Ми це документально встановили й здивувалися тому, що й зараз, як виявилось, пісні на його слова можна почути в окопах на сході України", - зауважив Бутко.

Іще він повідомив факт, який нещодавно встановила відомий чернігівський історик Тамара Демченко. Дослідивши церковні метрологічні книги, вона з'ясувала, що Максим Загривний народився не в 1893 році, як це проходить в усіх історичних матеріалах, а в 1891-му. День народження – 20 лютого – залишається незмінним.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.