У Києві для постановки до Дня незалежності радянським побутом закрили інсталяції Майдану на Інститутській. ФОТО

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні (частина вулиці Інститутської) до Дня Незалежності вирішили встановити декорації для святкової постановки посеред меморіалу загиблим учасникам Революції Гідності.

Про це повідомляє видання LB.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Декорації затуляють портрети загиблих, повідомив у Facebook журналіст Богдан Кутєпов.

Серед предметів, які вже встановили, є імітація стін квартири та радянські автомати з водою.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

За словами кореспондента LB.ua, нині на місці перебувають правоохоронці, які хочуть перевірити дозвільні документи на встановлення елементів виставки. Також там перебуває депутат Київради Олександр Погребиський.

Монтувальники експозиції відмовили йому в наданні документів, однак, за словами поліції, ці документи існують, але їх мають привезти. Саме через наявність документів на встановлення і була подана заявка на подію і надано поліцію для охорони.

Працівники КП "Київблагоустрій" намагаються з'ясувати, чи є насправді дозвільні документи.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло в коментарі журналістам повідомив, що на алеї монтують декорації до 30-річчя Незалежності.

"Про саму ідею нас усно інформували, ми радили звертатися до зацікавлених сторін і попередили організаторів щодо інформування Офісу генпрокурора, бо територія під арештом і є слідчі дії, а також звертатися до родин Небесної Сотні. Письмових деталей ми не отримували, про це дізнались уже на місці", – зазначив він.

Пошивайло додав, що музей звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики з проханням надати детальну інформацію про те, що нині відбувається на алеї.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Депутатка Київради Аліна Михайлова написала в Facebook, що згідно з п. 2.2 Порядку проведення масових заходів у місті Києві, проведення масових заходів розважального характеру на Алеї Героїв Небесної Сотні та вулиці Трьохсвятительській в межах Стіни пам'яті загиблих Героїв забороняється.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.