У Києві для постановки до Дня незалежності радянським побутом закрили інсталяції Майдану на Інститутській. ФОТО

У Києві на Алеї Героїв Небесної Сотні (частина вулиці Інститутської) до Дня Незалежності вирішили встановити декорації для святкової постановки посеред меморіалу загиблим учасникам Революції Гідності.

Про це повідомляє видання LB.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Декорації затуляють портрети загиблих, повідомив у Facebook журналіст Богдан Кутєпов.

Серед предметів, які вже встановили, є імітація стін квартири та радянські автомати з водою.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

За словами кореспондента LB.ua, нині на місці перебувають правоохоронці, які хочуть перевірити дозвільні документи на встановлення елементів виставки. Також там перебуває депутат Київради Олександр Погребиський.

Монтувальники експозиції відмовили йому в наданні документів, однак, за словами поліції, ці документи існують, але їх мають привезти. Саме через наявність документів на встановлення і була подана заявка на подію і надано поліцію для охорони.

Працівники КП "Київблагоустрій" намагаються з'ясувати, чи є насправді дозвільні документи.

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло в коментарі журналістам повідомив, що на алеї монтують декорації до 30-річчя Незалежності.

"Про саму ідею нас усно інформували, ми радили звертатися до зацікавлених сторін і попередили організаторів щодо інформування Офісу генпрокурора, бо територія під арештом і є слідчі дії, а також звертатися до родин Небесної Сотні. Письмових деталей ми не отримували, про це дізнались уже на місці", – зазначив він.

Пошивайло додав, що музей звернувся до Міністерства культури та інформаційної політики з проханням надати детальну інформацію про те, що нині відбувається на алеї.

 
фото: олександр рудоманов
 
фото: олександр рудоманов

Депутатка Київради Аліна Михайлова написала в Facebook, що згідно з п. 2.2 Порядку проведення масових заходів у місті Києві, проведення масових заходів розважального характеру на Алеї Героїв Небесної Сотні та вулиці Трьохсвятительській в межах Стіни пам'яті загиблих Героїв забороняється.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.