Митники виявили цінну ікону ХІХ століття

Київські митники не дали вивезти з України рідкісну ікону, яку намагалися переслати до США під виглядом звичайної кухонної дошки

Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці повідомляє Київська митниця.

Згідно з декларацією, в міжнародному поштовому відправленні з Дніпропетровщини до американського штату Флорида прямувала вживана кухонна дошка.

Під час митного контролю замість кухонного засобу митники виявили дерев'яну ікону з ознаками старовини. Для митного оформлення посилки свідоцтва на право вивезення цієї цінності надано не було.

Експерти Національного музею історії визначили, що виявлена святиня - ікона "Смоленська Богородиця (Одигітрія)", написана іконописцем лівобережної України, ймовірно, чернігівського осередку в ХІХ столітті. 

 

Ікона має історичну та культурну цінність національного рівня, не рекомендована для вивезення за кордон (лише з метою експонування після проведення реставраційних робіт).

За даним фактом складено протокол про порушення митних правил. Ікону вилучено.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.