Декомунізація триває: нарешті перейменують Голобородька

Двоє народних депутатів України ініціювали перейменування села Голобородька на Полтавщині. Андрій Клочко та Віталій Безгін пропонують повернути населеному пункту його початкову назву — Новоселівка

У пояснювальній записці нардепів до документа наголошується, що ініціативу перейменування села Голобородько погоджено Полтавською обласною та Пирятинськими міською та районними радами, щоб повернути населеному пункту його історичну назву й виконати вимоги декомунізаційного законодавства.

 

"Назва "Голобородька" однозначно підпадає під дію Закону України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

За інформацією Українського інституту національної пам'яті (УІНП) як центрального органу виконавчої влади, після окупації УНР більшовицькою Росією село Новоселівка неподалік Пирятина перейменували в "Голобородько" на честь Івана Голобородька — злочинця, що встановлював радянську комуністичну владу на території України, керівника червоного партизанського загону у 1918 році, секретаря комсомольської організації Пирятинського повіту", — прокоментував регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.