Росія відреагувала на демонтаж радянського Монумента слави у Львові

Міністерство закордонних справ Росії відреагувало на демонтаж Монумента слави у Львові. Знесення радянського пам'ятника назвали “актом державного вандалізму”.

Про це повідомляє Локальна історія із посиланням на пресслужбу дипвідомства.

 

"Вкотре стикаємося з планомірними спробами фальсифікувати героїчну історію народів України та всіх інших країн колишнього Радянського Союзу.

Складається враження, що сучасні українські нацисти намагаються взяти реванш і помститися загиблим червоноармійцям за їх перемогу над фашизмом, включаючи нищівний розгром дивізії СС "Галичина" в битві за Броди", – заявив директор Департаменту інформації та друку МЗС Росії Олександр Бікантов.

У МЗС Росії засудили дії влади Львова і закликали керівництво України "виконувати свої зобов'язання щодо збереження і захисту монументів відповідно до власного національного законодавства та міжнародних договорів, включаючи угоду про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць СНД у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".


Нагадуємо, що минулого тижня у Львові повністю демонтували радянський Монумент слави, перенісши фігури пам'ятника до музею тоталітарних режимів "Територія терору".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.