Росія відреагувала на демонтаж радянського Монумента слави у Львові

Міністерство закордонних справ Росії відреагувало на демонтаж Монумента слави у Львові. Знесення радянського пам'ятника назвали “актом державного вандалізму”.

Про це повідомляє Локальна історія із посиланням на пресслужбу дипвідомства.

 

"Вкотре стикаємося з планомірними спробами фальсифікувати героїчну історію народів України та всіх інших країн колишнього Радянського Союзу.

Складається враження, що сучасні українські нацисти намагаються взяти реванш і помститися загиблим червоноармійцям за їх перемогу над фашизмом, включаючи нищівний розгром дивізії СС "Галичина" в битві за Броди", – заявив директор Департаменту інформації та друку МЗС Росії Олександр Бікантов.

У МЗС Росії засудили дії влади Львова і закликали керівництво України "виконувати свої зобов'язання щодо збереження і захисту монументів відповідно до власного національного законодавства та міжнародних договорів, включаючи угоду про увічнення пам'яті про мужність і героїзм народів держав-учасниць СНД у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".


Нагадуємо, що минулого тижня у Львові повністю демонтували радянський Монумент слави, перенісши фігури пам'ятника до музею тоталітарних режимів "Територія терору".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.