НБУ випускає монету на честь Героя України Василя Сліпака

Нацбанк України 21 червня випускає в обіг монету на честь Героя України Василя Сліпака, який загинув на 41-му році життя, 29 червня 2016 року, від кулі снайпера поблизу смт Луганське

Як повідомляє НВ, інформація про це опублікована на сайті НБУ.

 

На аверсі монети вгорі розміщений малий державний герб України, праворуч від якого напис УКРАЇНА (півколом), у центрі на дзеркальному тлі - портрет Василя Сліпака, праворуч від нього — нотний рядок, номінал монети — 2 із графічним символом гривні, рік карбування монети — 2021 і логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України, ліворуч напис: ВАСИЛЬ СЛІПАК "МІФ" (унизу півколом).

На реверсі монети на дзеркальному тлі зображено соловейка на стволі автомата та стилізовані гілки дерев (угорі та внизу).

Монета буде випущена тиражем 35 тисяч штук.

Автор зображення — художник Андрій Ярмоленко — коментуючи випуск монети на честь Василя Сліпака, на своїй сторінці у Facebook зазначив, що "уникнув дат народження і смерті, бо легенди не вмирають".

"А це наша легенда, яку ми маємо пам'ятати і розказувати всім наступним поколінням! Ця особа співставна з Гераклом та Орфеєм в одному лиці, навіть ще крутіша — бо Василь існував точно, і ми його сучасники!" — наголосив Ярмоленко.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.