АНОНС: Презентація монографії Наталі Тихолоз "Петро Франко. Формула долі"

У Львові презентуємо монографію франкознавиці, к.ф.н. Наталі Тихолоз "Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)".

Про це повідомляє "Дім Франка".

 

Життєпис Петра Франка – харизматичної постаті, третього сина Івана Франка і Ольги з Хоружинських – ребус із багатьма невідомими. Формула його долі складна і багаторівнева.

Інженер, учений-хімік, спортовець, пластун, січовий стрілець і сотник УГА, авіатор, видавець, мандрівник, письменник, педагог, винахідник, депутат, декан, директор музею… Ким він тільки не був за своє передчасно обірване життя!

Про його шлях до себе, до людей та до світу, про його життєву філософію, повну таємниць долю і творчі осяги – у науковій біографії авторства Наталі Тихолоз, заснованій на історичних фактах та архівних документах й ілюстрованій меморіальними світлинами.

Книга щедро ілюстрована меморіальними світлинами і документами, стане у нагоді всім, хто цікавиться постаттю Петра Франка та непростими сторінками історії України.


Час: 28 червня, понеділок, 16:00


Місце: Дім Франка, вул. Івана Франка, 152, Галявина Лиса Микити, м. Львів


Читайте також:

"Расстрелян за националистическую деятельность…": таємниця смерті Петра Франка

Січовики проти більшовиків. Петро Франко у боротьбі за Велику Україну

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.