АНОНС: Презентація монографії Наталі Тихолоз "Петро Франко. Формула долі"

У Львові презентуємо монографію франкознавиці, к.ф.н. Наталі Тихолоз "Петро Франко: Формула долі. (Життєпис на тлі доби)".

Про це повідомляє "Дім Франка".

 

Життєпис Петра Франка – харизматичної постаті, третього сина Івана Франка і Ольги з Хоружинських – ребус із багатьма невідомими. Формула його долі складна і багаторівнева.

Інженер, учений-хімік, спортовець, пластун, січовий стрілець і сотник УГА, авіатор, видавець, мандрівник, письменник, педагог, винахідник, депутат, декан, директор музею… Ким він тільки не був за своє передчасно обірване життя!

Про його шлях до себе, до людей та до світу, про його життєву філософію, повну таємниць долю і творчі осяги – у науковій біографії авторства Наталі Тихолоз, заснованій на історичних фактах та архівних документах й ілюстрованій меморіальними світлинами.

Книга щедро ілюстрована меморіальними світлинами і документами, стане у нагоді всім, хто цікавиться постаттю Петра Франка та непростими сторінками історії України.


Час: 28 червня, понеділок, 16:00


Місце: Дім Франка, вул. Івана Франка, 152, Галявина Лиса Микити, м. Львів


Читайте також:

"Расстрелян за националистическую деятельность…": таємниця смерті Петра Франка

Січовики проти більшовиків. Петро Франко у боротьбі за Велику Україну

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.