Зеленський не проти, щоб харківський проспект носив ім'я Маршала Жукова

Президент Володимир Зеленський вважає, що питання перейменування вулиць має йти еволюційним шляхом, а вирішувати як назвати ту чи іншу вулицю має місцева громада.

Про це Зеленський розповів в інтерв'ю для програми "VIP з Наталією Мосейчук", повідомляє Українська правда.

 

"Не робити з усього цього (різних героїв – ред.) політичне питання. Не робити великі висновки саме зараз. Це еволюційний процес. Всі імена, які залишаться в історії, вони залишаться, якісь імена будуть точно стерті.

Я вважаю, що це рішення місцеве (щодо перейменування проспекту Жукова – ред.). Молоде покоління Харкова вже не пам'ятає, що пов'язано із Жуковим: де там позитив, і де там негатив. Для людей зрілих, дорослих, бабусь він був маршал перемоги. Ну хай буде там ця вулиця. Пройде час".

Зеленський каже, що децентралізація полягає не лише у збільшені місцевих бюджетів, а й в тому, щоб надати місцевій громаді можливість вибору, зокрема й щодо того, іменами яких людей називати вулиці.


Нагадуємо, що Харківський окружний адмінсуд скасував розпорядження голови ОДА про перейменування проспекту Маршала Жукова в честь правозахисника Петра Григоренка.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.