Зеленський не проти, щоб харківський проспект носив ім'я Маршала Жукова

Президент Володимир Зеленський вважає, що питання перейменування вулиць має йти еволюційним шляхом, а вирішувати як назвати ту чи іншу вулицю має місцева громада.

Про це Зеленський розповів в інтерв'ю для програми "VIP з Наталією Мосейчук", повідомляє Українська правда.

 

"Не робити з усього цього (різних героїв – ред.) політичне питання. Не робити великі висновки саме зараз. Це еволюційний процес. Всі імена, які залишаться в історії, вони залишаться, якісь імена будуть точно стерті.

Я вважаю, що це рішення місцеве (щодо перейменування проспекту Жукова – ред.). Молоде покоління Харкова вже не пам'ятає, що пов'язано із Жуковим: де там позитив, і де там негатив. Для людей зрілих, дорослих, бабусь він був маршал перемоги. Ну хай буде там ця вулиця. Пройде час".

Зеленський каже, що децентралізація полягає не лише у збільшені місцевих бюджетів, а й в тому, щоб надати місцевій громаді можливість вибору, зокрема й щодо того, іменами яких людей називати вулиці.


Нагадуємо, що Харківський окружний адмінсуд скасував розпорядження голови ОДА про перейменування проспекту Маршала Жукова в честь правозахисника Петра Григоренка.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.