Проспект Жукова: міськрада виграла суд проти облдержадміністрації

Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов Харківської міськради, яка просила скасувати розпорядження голови Харківської облдержадміністрації від 2016 року в частині перейменування проспекту Маршала Жукова на Петра Григоренка.

16 червня суддя Андрій Зінченко оголосив резолютивну частину рішення у справі, повідомляє кореспондент Суспільного.

 

"Суд вирішив: адміністративний позов Харківської міської ради до голови Харківської обласної державної адміністрації [...] — задовольнити. Визнати протиправним та нечинним окреме положення нормативно-правового акту — розпорядження голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.05.2016 №181 "Про перейменування об'єктів топоніміки м. Харкова", а саме пункт 21 додатку до розпорядження, який містить назву об'єкта топоніміки "Маршала Жукова просп.", — оголосив суддя.

Відповідач — Харківська облдержадміністрація — оскаржуватиме рішення, сказала Суспільному представниця ОДА Надія Скубак.

16 червня суд завершив вивчати матеріали справи та перейшов до дебатів. Міськрада просила скасувати пункт розпорядження щодо перейменування проспекту Григоренка. Юристи міськради вказували на те, що радянський маршал "брав участь у визволенні Харкова від нацистських окупантів", а Петро Григоренко "лише навчався".

Представниця обласної адміністрації проти задоволення позову заперечувала.

Перед засіданням біля суду протестували противники проспекту Жукова.


Нагадуємо, що Мерія оскаржувала пункт розпорядження 2016 року, яким тодішній голова Харківської облдержадміністрації Ігор Райнін перейменував 62 об'єкти, в тому числі проспект Маршала Жукова. Депутат Харківської міської ради Дмитро Булах висловлював думку, що оскарження окремого пункту також ставить під загрозу декомунізацію у Харкові загалом.

У суді за іншим позовом — низки політичних сил до Харківської міської ради — 10 червня окружний адмінсуд визнав незаконним рішення міськради про перейменування проспекту Григоренка на Жукова.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.