На Полтавщині встановили меморіальну дошку прем'єру УНР

З ініціативи Полтавського офісу Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті в селищі Градизьк Кременчуцького району відкрили меморіальну дошку видатному діячеві Української революції 1917-21 рр. Борису Мартосу.

Про це повідомив ініціатор створення нового місця пам'яті, регіональний представник Українського інституту національної пам'яті Олег Пустовгар, передає сайт міста Полтави.

 

За його словами, на меморіальній дошці зафіксовані важливі віхи громадсько-політичного шляху уродженця Градизька: у першому уряді Української Народної Республіки (УНР) – Генеральний секретар земельних справ, а за Директорії УНР – прем'єр-міністр й міністр продовольчих справ, фінансів.

"Меморіальну дошку виготовлено коштом Градизької територіальної громади. Дякую її очільникам за підтримку ініціативи Інституту нацпам'яті. Це гарний приклад виконання не на словах, а на ділі органом місцевого самоврядування Закону України "Про правовий статус та вшанування борців за незалежність України у 20 столітті".

На Полтавщині триває пошанування знакових постатей перших визвольних змагань за незалежність від білої і червоної Росії", - прокоментував подію Олег Пустовгар.

Відкриття дошки він назвав "ще одним вагомим кроком з увічнення пам'яті Бориса Мартоса на Полтавщині". Представник Інституту нацпам'яті нагадав, що у 2007 році Полтаві з ініціативи студентів і науковців та ректора Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) Олексія Нестулі пам'ятник Борису Мартосу урочисто відкрили поруч із центральним входом до ПУЕТ.

Меморіальну дошку встановили на фасаді Градизького Будинку культури. Захід присвятили 142-річчю з дня народження Бориса Мартоса та 30-й річниці відновлення незалежності України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.