У Слов’янську попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової, яких знайшли пошуковці

У Слов’янську вчора попрощалися з 99-ма воїнами Другої світової війни, останки яких були знайдені пошуковцями Асоціації дослідників військово-історичної спадщини «Плацдарм».

Про це 6 травня повідомили на сайті Слов'янської міської ради.

 

"У Слов'янську прощалися з воїнами Другої світової війни – дев'яносто дев'ять бійців Другої світової війни будуть перепоховані, 7 травня, у братській могилі в селі Нікольське. Сьогодні біля пам'ятника Слави у парку Шовковичний відбулося прощання з героями, полеглими у боях за рідну землю три чверті століття тому", - йдеться у повідомленні.

На церемонії прощання були присутні заступники міського голови Слов'янська, представники НГУ, Нацполіції, військкомату, батьки загиблого бійця АТО Романа Напрягла, співробітники органів місцевого самоврядування, спортсмени, небайдужі громадяни міста.

Також були присутні пошуковці Асоціації дослідників військово-історичної спадщини "Плацдарм" місії "Чорний тюльпан" на чолі із своїм керівником Олексієм Юковим. Саме вони "підняли" із землі колишнього Слов'янського району ці останки воїнів Другої світової.

Як розповів Юков, усього було знайдено 112 героїв далекої війни, ідентифікувати вдалося лише шістьох із них. Серед тих, кому змогли повернути імена, - громадяни України, Казахстану, Білорусі, РФ.

Їхні останки вже передані представникам інших держав. Воїни після майже вісімдесяти років небуття повернуться у рідну землю. Ще семеро бійців знаходяться на ідентифікації у Києві, і пошуковці не втрачають надії, що й вони не залишаться безіменними героями.

"Ми не можемо навіть сказати, скільки бійців Другої світової залишаються непохованими, незнайденими лише у нашому районі. Це страшно, коли люди, що поклали життя за свою Вітчизну, не мають навіть останнього притулку. Знайти їх, віддати їм шану, перш за все, потрібно нам самим. Саме в цьому і полягає пам'ять про загиблих", - підкреслив Юков.

Від Слов'янської міської ради пошуковики були нагороджені почесними грамотами.

Церемонія прощання завершилася покладанням квітів на труни з бійцями далекої війни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.