Ім’ям Івана Пулюя назвали планету

Ім’ям уродженця Тернопільщини, визначного українського фізика, винахідника Х-променів Івана Пулюя названо малу планету.

Про це повідомив у Фейсбуці відомий вчений, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України, доктор фізико-математичних наук Василь Шендеровський.

 

"Цієї миті науковці, колектив Тернопільського національного технічного Університету ім. Івана Пулюя, жителі Гримайлова чекали понад три роки. Міжнародна астрономічна спілка (IAU) назвала малу планету ім'ям Івана Пулюя (226858)Ivanpuluj=2004 TY 13, про що повідомлено у Bulletin WGSBN робочої групи з питань номенклатури небесних тіл", - написав Шендеровський.

За його словами, так реалізувався один із пунктів заходів із вшанування 175-річчя від дня народження видатного фізика зі світовим ім'ям.


Іван Пулюй народився у 1845 році у селищі Гримайлів на Тернопільщині. Вчений активно працював у галузі електротехніки.

За cконcтруйовані електричні апарати Пулюй у 1881 році отримав дипломи на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі. Очолював кафедру фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, де у 1903 році створив першу в Європі кафедру фізики й електротехніки.

Іван Пулюй системно займався фундаментальними дослідженнями природи та властивостей Х-променів, які з часом почали іменуватися рентгенівським через те, що німецький вчений Вільгельм Кондрад Рентген у грудні 1895 року опублікував повідомлення "Про новий тип променів", де, власне, і йшлося про Х-випромінювання.

Однак ще 14 років до цього уже існувала "лампа Пулюя", що випромінювала такі промені та перша у світі рентгенограма цілого організму дитини була зроблена саме Іваном Пулюєм.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.