Нацбанк випустив першу вертикальну банкноту

Національний банк випустив нову сувенірну банкноту з вертикальним дизайном, присвячену першому українському космонавту та Герою України Леоніду Каденюку.

Як повідомляється на сайті НБУ, банкнота "Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України" є першою українською сувенірною банкнотою з вертикальним дизайном.

 

На лицьовому боці банкноти зображено портрет Леоніда Каденюка, над яким міститься напис "Перший космонавт України" та логотип Державного космічного агентства. Основним зображенням зворотного боку є космічний корабель "Колумбія" на тлі планет Сонячної системи.

"Сувенірна банкнота містить великий спектр захисних елементів, зокрема – оптично-змінний елемент SPARK у вигляді земної кулі (під час зміни кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються переходи від зеленого кольору до синього)", – зазначається у повідомленні.

Банкнота виготовлена на папері з водяним знаком – зображенням земної кулі з материками. Її віддруковано за допомогою офсетного, інтагліо, трафаретного та високого способів друку з використанням захищених фарб. Над створенням дизайну сувенірної банкноти працювали художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.

Банкноту надрукували накладом 50 тисяч штук. Її можна буде придбати в пунктах продажу Національного банку України та банків-дистриб'юторів. Як наголосили в Нацбанку, нова сувенірна банкнота не є платіжним засобом.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.