«Героїка» будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині та потребує допомоги меценатів. ВІДЕО

Благодійний фонд «Героїка» за кошти меценатів будує пам’ятник бійцям УНР на Хмельниччині, де розташована братська могила вояків, однак для завершення будівництва потрібна допомога.

Про це повідомляє Мілітарний.

 

Новим проєктом, який реалізує фонд, стане спорудження пам'ятника на могилі козаків та старшин 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР, які загинули у бою з російськими більшовиками та були поховані у с. Великі Зозулинці Красилівського району Хмельницької області.

Запроєктований пам'ятник являтиме собою муровану стіну, понад два метри заввишки, в центрі якої буде розташовано рельєфне зображення Хреста Симона Петлюри з лавровими вінками обабіч нього.

У підніжжі хреста заплановано розмістити гранітну плиту із присвятою воякам 6-ї Запасової стрілецької бригади. Монумент буде встановлено на невеликому п'єдесталі, до якого вестимуть бетонні сходи.

Історична довідка про це поховання:

Влітку 1920 р. більшовицькі війська атакували запасові бригади Армії УНР, що перебували у селах Великі та Малі Зозулинці. Хоча українці поставили рішучий спротив, все ж понесли великі втрати. Під час одного з таких боїв, що розгорнувся безпосередньо у Великих Зозулинцях 7 липня 1920 року, до більшовицького полону потрапили козаки та старшини з 6-ї Запасової стрілецької бригади Армії УНР.

Після відмови перейти на службу до ворога червоноармійці пограбували полонених і стратили їх. Хорунжому 6-ї Запасової стрілецької бригади Кобилянському, який дістав вогнепальне поранення і поранення від удару списом, вдалось врятуватися з-під розстрілу через раптову атаку 13-ї дивізії Війська Польського, що повела наступ на Великі Зозулинці.

Обставини страти українських полонених були докладно описані Кобилянським командиру бригади полковнику Гнату Порохівському і невдовзі знайшли відображення у рапорті комбрига на ім'я командувача запасовими частинами Армії УНР.


Нагадуємо, що у жовтні 2018 р. року співробітниками КП Львівської обласної ради "Доля", на замовлення Українського інституту національної пам'яті, була досліджена поховальна яма на території села Великі Зозулинці, що на Хмельниччині.

У ямі були виявлені останки 26-ти людей зі слідами насильницької смерті. Характер розташування останків підтвердив свідчення історичних джерел та місцевих старожилів. 11 грудня 2018 року у Великих Зозулинцях українських вояків перепоховали за християнським звичаєм та з військовими почестями.


Як відзначають у Благодійному фонді: "Ми продовжуємо збір коштів на будівництво і закликаємо наших прихильників зробити свій внесок у реалізацію проєкту":

————————————————

ПриватБанк: 4149 6090 0301 3192, Цюпка Наталя Романівна

————————————————

Найменування юр. особи: Благодійна організація "Благодійний фонд "Героїка"

Код ЄДРПОУ: 38697076

Валюта рахунку: UAH

№ рахунку: UA343510050000026005602566300

Назва банку: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"

МФО (код банку): 351005

Призначення платежу: Благодійний внесок

————————————————

PayPal: heroic.spirit@gmail.com

————————————————

Patreon: https://www.patreon.com/heroyika

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.