У Хмельницькому відкрили пам’ятні дошки двом загиблим на сході військовикам

У Хмельницькому на фасаді загальноосвітньої школи №7 відкрили пам’ятні дошки військовослужбовцям Максиму Кондратюку та Юрію Кушніру, які загинули на сході України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Хмельницька міська рада.

 

"Хмельничани вшанували пам'ять випускників спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 сержанта Юрія Кушніра та старшого сержанта Максима Кондратюка. Увічнюючи пам'ять про цих воїнів, на приміщенні школи відкрили меморіальні дошки", - інформують у міськраді.

Зазначається, що Максим Кондратюк 1993 року народження брав участь у військових діях, починаючи із 2014 року. Він загинув 10 вересня 2019 року на Луганщині під час підриву на протипіхотній міні. Кондратюк посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. Військовому посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького".

Юрій Кушнір народився у 1978 році. Пішов добровольцем на фронт у 2014 році. 30 липня 2017 року військовий отримав важке поранення під час облаштування позицій в районі міста Мар'їнка. Після тривалого лікування чоловік помер. Кушнір нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, посмертною відзнакою "За участь в антитерористичній операції". Крім того, посмертно його нагородили почесною відзнакою міської громади "Мужність і відвага".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.