На Полтавщині демонтували останній пам’ятник Петровському

У селі Новоселівка Зіньківської територіальної громади Полтавського району демонтували пам’ятник одному із чільних організаторів Голодомору-геноциду українського народу 1932-1933 рр. Григорію Петровському і перевезли до філії Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі «Музей монументального мистецтва тоталітарної доби «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі.

Про це "Історичній правді" повідомив Північно-східний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

 

"Скульптура сталінського бузувіра, який був серед організаторів Голодомору-геноциду українського народу 1932-1933 рр., який штучним голодом вбивав мільйони українських селян відтепер є експонатом "Парку радянського періоду".

Дякую за всебічне сприяння щодо виконання закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" заступниці голови Полтавської облдержадміністрації Катерині Рижеченко, також Зіньківському міському голові Сергію Максименку, який допоміг з демонтажним обладнанням та директору Путивльського державного історико-культурного заповідника Сергію Тупику, котрий подбав про виділення коштів на транспорт і пальне", — сказав регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

На офіційній сторінці в соцмережі Фейсбук громадського проєкту "Декомунізація. Україна" його координатор , очільник громадської організації "Світанок" Вадим Поздняков сповістив, що це був останній в публічному просторі України монумент Петровському.

Василь Міхеєв, колишній голова Новоселівської сільської ради (нині старостат межах Зіньківської територіальної громади) у офіційних відповідях керівництву Інституту нацпам'яті та громадськості протягом кількох років називав монумент комуністичному злочинцю "пам'ятником невідомо кому", стверджуючи, що "немає доказів, що це взагалі пам'ятник Григорію Петровському".

"Пам'ятник у селі є, але я не можу стверджувати, що це Петровський, немає цьому жодного підтвердження" — публічно заявляв Василь Міхеєв. Громадськість оцінювала дії Міхеєва як саботаж декомунізаційного законодавства.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.