В. о. мера Харкова: пам’ятник маршалу Жукову «стояв і буде стояти»

Секретар Харківської міськради, виконувач обовʼязків мера міста Ігор Терехов заявив, що в місті буде стояти памʼятник радянському маршалу Георгію Жукову, а проспект продовжить носити його імʼя

 

Як повідомляє Бабель, про це він сказав напередодні під час заходів з нагоди 76-ї річниці перемоги над нацизмом, його цитати наводить пресслужба Харківської міськради.

"Ми зобовʼязані шанувати памʼять наших героїв. Наш обовʼязок — від покоління до покоління передавати всю правду про війну, правду про те, хто здобув цю нелегку перемогу. Я хочу, щоб всі харківʼяни знали, що в Харкові стояв, стоїть і буде стояти памʼятник Георгію Жукову, проспект продовжить носити імʼя великого маршала перемоги", — наголосив Терехов.

Імʼя маршала Жукова підпадає під декомунізацію — він один із керівників Комуністичної партії Радянського Союзу, також був членом президії ЦК КПРС і міністром оборони.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.