Івано-Франківська обласна рада ініціює повторне присвоєння звання Героя України Бандері та Шухевичу

Депутати Івано-Франківської обласної ради звернулися до Президента України, Верховної Ради та обласних рад про повторне присвоєння звання Героя України ідеологам українського націоналістичного руху — провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу

Про це йшлося на засіданні сесії облради, пише Суспільне Карпати.

Звернення ініціювала депутатка від "Європейської солідарності" Наталія Перцович: "У 2007-му році звання Героя України присвоїли Роману Шухевичу. У 2010-му — Степану Бандері. Президент Віктор Ющенко тоді вручив орден онуку — Штефкові Бандері. Але вже через 4 місяці, з приходом Януковича до влади, рішенням Донецького окружного адміністративного суду ці звання — скасували".

 

У зверненні йдеться й про відновлення історичної справедливості.

"Сьогоднішнім зверненням про повторне присвоєння звання Героя України провіднику ОУН Степанові Бандері та головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу ми нагадаємо про те, що потрібно внести зміни до законодавства України про державні нагороди у частині присвоєння звання Героя України особам, які не мали на той час українського громадянства, але їхня роль у національно-визвольній боротьбі знакова", — говорить Перцович.

Серед депутатів різних фракцій виникло обговорення, зокрема, йшлося про те, чому не було присвоєно звання Героя України при Президенту Порошенку.

"Якщо дійсно всі хочемо, щоб Бандера об'єднував, то, змагаючись у піарі, не будемо боротися між собою, а за — Бандеру", — сказав голова обласної ради Олександр Сич.

Зал відреагував аплодисментами.

Також підтримали пропозицію депутата фракції "Батьківщина" Василя Мельничука, щоб скерувати звернення й обласним радам. Мельничук мотивував це тим, щоб вони також підтримали Івано-Франківськ та звернулися з такою з пропозицією до президента та Верховної Ради.

У цілому за рішення проголосували — 78, не голосували — 2.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.