У Китаї знайшли скам’янілості літаючого динозавра, який мав «руки», схожі на людські

Птерозаври, що жили в мезозойську еру — це перші відомі хордові тварини, здатні до механічного польоту. У Китаї знайшли скам’янілості одного з підвидів цього динозавра і встановили, що він не лише вмів літати, але й мав протиставлений палець кисті на передніх лапах, який допомагав видиратися на дерева та ловити здобич.

Про відкриття йдеться в науковому журналі Current Biology.

 
Джерело: Chuang Zhao / Cell

Відкритий вид належить до родини птерозаврів Darwinopterus, яка була відкрита у 2010 році в китайській провінції Ляонін — її назвали на честь біолога Чарльза Дарвіна.

Науковці проаналізували будову кисті на скам'янілості та встановили, що ця рептилія — найдавніша з тварин, що має долоні, подібні до людських та мавпячих. Підвид назвали Kunpengopterus antipollicatus, що буквально означає "протиставлений великий палець руки". Неформально його прозвали мавподактилем.

Вважається, що протиставлений великий палець цього птерозавра — результат пристосування до лісистих умов юрського періоду на території сучасного Китаю. Всього на передніх лапах у нього три пальці, один з яких протиставлений, однак механізм будови кисті геть не схожий на той, що у приматів.

Великий палець Kunpengopterus antipollicatus схожий на той, що мають на ногах птахи. Аналіз будови кисті птерозавра говорить про те, що вона мала розвинену хапальну функцію — допомагала рептилії вправно пересуватися по гілках дерев та брати їжу.

Середовище проживання китайських птерозаврів було наближене до субтропічного лісу, де водилися безліч тварин, пристосованих до існування на деревах в умовах вологого, теплого клімату. Саме на них міг полювати птерозавр за допомогою своїх "рук".

Науковці зазначають, що Kunpengopterus antipollicatus, як найдавніша тварина, що має справжній протиставлений палець на "руках", продовжує давати неочікувану інформацію про еволюційну історію птерозаврів.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.