Рада підтримала законопроєкт про Національне військове меморіальне кладовище

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №4225 «Про внесення змін до деяких законів України щодо Національного військового меморіального кладовища», необхідний для його будівництва.

Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідне рішення проголосували 304 народних депутати.

 

Законопроєктом пропонується визначити, що "Національне військове меморіальне кладовище – архітектурно-художній комплекс, розміщений на спеціально відведеній земельній ділянці на території Київської області, призначений для організації почесних поховань та перепоховань борців за незалежність України у ХХ столітті, військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання бойових завдань, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною".

Замовником будівництва кладовища, згідно з законопроєктом, буде Міністерство у справах ветеранів України. Будівництво кладовища, утримання його в належному стані та охорона, а також витрати на поховання померлих на території кладовища здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету.

Проєкт також передбачає, що уряд має визначити порядок організації поховань та перепоховань на території Національного військового меморіального кладовища та затвердити зразки намогильних споруд та меморіальних табличок.

Законопроєктом передбачається, що не можуть бути поховані на Національному військовому меморіальному кладовищі особи, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посади секретаря районного комітету і вище), особи, які обіймали керівні посади у вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, органах влади та управління областей, міст республіканського підпорядкування, працівники радянських органів державної безпеки всіх рівнів.

Створення Національного військового меморіального кладовища було передбачено постановою Верховної Ради від 2011 року.

24 вересня 2020 року Кабінет Міністрів затвердив законопроєкт щодо будівництва в Україні Національного військового меморіального кладовища.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.