В Аргентині знайшли рештки найдавнішого титанозавра у світі

Палеонтологи з Національної ради з науково-технічних досліджень Аргентини знайшли рештки титанозавра, яким 140 мільйонів років.

Про це повідомляє CNN.

 

Науковці виявили скам'янілі кістки травоїдного титанозавра Ninjatitan zapatai на південь від аргентинського міста Неукен.

За словами палеонтологів, завдяки знахідці стало зрозуміло, що титанозаври як група з'явилися раніше, ніж вважалося.

"Це найстаріший (титанозавр – ред.) не лише в Аргентині, а й у всьому світі. Рештки титанозаврів знаходять у різних куточках світу, але найстаріші, про які було відомо досі, були більш близькими до сьогодення, ніж ця знахідка", - заявив дослідник Пабло Галліна.

Зазначається, що висота Ninjatitan zapatai становила близько 20 метрів.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.