АНОНС: Дискусія "Деколонізація свідомості. Як розповідати молоді про історію південної та східної України"

Історія південної та східної України дотепер залишається в полоні російських імперських та радянських міфів і стереотипів. Нашому суспільству потрібен відкритий діалог щодо минулого та подолання історичних міфів, котрі маніпулюють та спотворюють історію українських регіонів.

Тож як нам долати ці міфи імперської пропаганди і як розповідати про минуле України суспільству та дітям зокрема? До такого обговорення Український інститут національної пам'яті запросив істориків, краєзнавців та вчителів.

 

Учасники круглого столу обговорять такі питання:

- що не так із "новоросією";

- що залишається незнаним в історії південної та східної України;

- як долати міфи російської історичної пропаганди;

- що недоказане в шкільних підручниках про історію південної та східної України;

- коли і як засновувались міста півдня та сходу України?

У межах заходу буде презентовано анімаційний відеоролик Українського інституту національної пам'яті "Степова Україна" із серії "Південь без міфів".


Співорганізатори: Український інститут національної пам'яті, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України


До участі у круглому столі запрошені:

Олена Бачинська, д.і.н., професор Одеського національного університету імені І. І. Мечникова;

Петро Бойко, к.і.н., науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Віктор Брехуненко, д.і.н., завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олена Бурлака, вчитель історії Городищенського економічного ліцею Черкаської області, заслужений вчитель України;

Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;

Ігор Кочергін, д.і.н., начальник Південно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (модератор);

Володимир Маслійчук, д.і.н., доцент Національного університету "Києво-Могилянська академія", редактор сайту Historians.in.ua;

Світлана Потапенко, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України;

Олег Репан, к.і.н, директор Музею історії Дніпра, доцент Дніпровського національного університету ім. О. Гончара;

Марія Тахтаулова, к.і.н., начальник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті;

Артем Филипенко, завідувач відділу досліджень Південного регіону Національного інституту стратегічних досліджень;

Борис Черкас, д.і.н., провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України.


Час: 2 березня, вівторок, 18.00


Місце: Круглий стіл відбудеться онлайн. Транслюватиметься подія на сторінці УІНП у Фейсбуці: https://www.facebook.com/uinp.gov.ua

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.