Торік до реєстру пам’яток внесли понад п'ять тисяч об’єктів – Фоменко

У 2020 році державний реєстр нерухомих пам’яток поповнився на 5175 об’єктів.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

 

"У 2020 державний реєстр нерухомих пам'яток поповнено на 5175 об'єктів. Я дуже добре пам'ятаю цю цифру, бо 175 – пам'ятки, розташовані на окупованих територіях Криму, ми їх внесли від міністерства, оскільки місцевого органу охорони не існує на сьогодні",- сказала Фоменко.

За її словами, найактивніше у плані надання пам'яткам охоронних статусів працювали Херсонська, Харківська, Полтавська, Сумська та Чернівецька області.

"Загалом до Реєстру на сьогодні внесено 1167 пам'яток культурної спадщини за категорією національного значення та 14676 за категорією місцевого значення", - додала заступник міністра.


Державний реєстр нерухомих пам'яток України – банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам'ятки культурної спадщини.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.