Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів державотворення

Верховна Рада України затвердила заяву у зв’язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності

Як повідомляє НВ, за проєкт постанови №2739 проголосували 295 народних депутатів. Нардепи від Опозиційної платформи — За життя у повному складі не голосували або утрималися.

Згідно із заявою, Рада визнає Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення.

Відповідно до постанови, розслідування злочинів, скоєних під час Революції Гідності, має бути завершено і проведене ефективно.

"Винуватці мають постати перед судом та в ході справедливого та неупередженого процесу притягнуті до відповідальності. Подальше зволікання в цьому питанні недопустиме, бо непокаране зло зростає", — йдеться в заяві народних обранців.

У заяві вказується, що загибель активістів Майдану, триваюча збройна агресія РФ проти України, окупація Росією Криму та Донбасу стались не в останню чергу внаслідок політики колишнього президента Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався РФ і діяв всупереч національним інтересам України.

 

Історія Євромайдану починається з акції протесту 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в центрі Києва. Люди вийшли на вулиці через зміну зовнішньополітичного курсу Віктора Януковича.

Силове протистояння на Майдані почалося з подій в ніч на 30 листопада, коли бійці Беркута жорстоко розігнали протестувальників. Вони нібито заважали встановленню різдвяної ялинки.

18−20 лютого протистояння на Майдані досягло свого піку. У ці дні в центрі Києва вбили понад 100 учасників протестів. 20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної сотні.

Всі злочини, вчинені під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику"справу Майдану".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.