АНОНС: Онлайн-подія «Логвинове. Брат за брата»

До шостих роковин завершення боїв під м. Дебальцеве у Національному музеї історії України у Другій світовій війні поговорять про події біля населеного пункту Логвинове, який став знаковою точкою як у війні на Донбасі, так і в історії українського війська.

Про це "Історичній правді" повідомили у прес-службі Музею.

 

Після того як 29 січня 2015 р. незаконні збройні формування взяли під контроль м. Вуглегірськ, їхнім наступним завданням російські куратори визначили блокування траси М103 між м. Артемівськ та м. Дебальцеве. На той час саме вона була "дорогою життя" для всього дебальцівського угруповання ЗСУ. Від 9 до 12 лютого 2015 р. за с. Логвинове точилися запеклі бої.

Про українських захисників, які намагались утримати ворога на цій ключовій позиції, розкаже науковиця музею Ірина Коцаб'юк.

Учасники заходу познайомляться з братами Олександром і Тарасом Ламбурськими із 30-ї механізованої бригади. Вони разом пройшли Революцію Гідності, брали участь у боях на ділянці від Луганського аеропорту до м. Щастя (Луганська область) та поблизу м. Дебальцеве.


Час: 12 лютого, п'ятниця, 11:00


Місце: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27, м. Київ


Трансляція за посиланням https://www.facebook.com/warmuseum.kiev.ua/posts/3654646744648134


Контакт: (093)185-72-55 Анастасія Євглевська, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.