Письменники, журналісти і блогери попросили повернути пам'ятник Дзержинському у Москві

Письменники, блогери та журналісти, в тому числі Захар Прилєпін, Ігор Молотов, Олександр Проханов, Дмитро Пучков, Леся Рябцева та інші, підписали звернення про повернення пам'ятника Феліксу Дзержинському на Луб'янську площу у Москві.

Звернення адресоване уряду і мерії Москви, повідомляє видання Комерсант.

 
Пам'ятник був відкритий у 1958 р. і повалений 22 серпня 1991 р.

У зверненні йдеться про те, що робота монументаліста Євгена Вучетича "встигла стати безумовною частиною історичного і культурного ландшафту нашої столиці [Москви – ред.]", а також "однією із своєрідних "візитних карток" історичного центру Москви". На її місці, на думку авторів звернення, "зараз абсолютно неправильна і нічим не заповнена порожнеча".

"Як реальний історичний політичний і державний діяч Фелікс Дзержинський досі, принаймні для частини нашого суспільства, безумовно, продовжує залишатися, так би мовити, спірною фігурою. Але так уже сталося, що пам'ятник роботи Вучетича і Захарова, як пам'ятник трагічної і великої епохи революцій і потрясінь, абсолютно беззаперечний", - йдеться у зверненні.


Додамо, що пам'ятник знаходився Луб'янській площі біля будівлі органів держбезпеки. Вона була основною будівлею органів державної безпеки РРФСР та СРСР з 1919 до 1991 року. Нині входить до складу комплексу будівель ФСБ Росії на Луб'янській площі, на початку вулиці Велика Луб'янка (будинок 2).

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.