Спецпроект

МЗС Німеччини виділяє жертвам Голокосту та їх нащадкам ще 700 тисяч євро

У 2021 році Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини профінансує організацію допомоги людям, які пережили Голокост, і їх родинам (AMCHA) на суму 700 тисяч євро.

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, повідомив 26 січня міністр Гайко Маас.

 

Головним напрямком спрямування грошей є "психосоціальна допомога наступному поколінню та дослідження щодо передачі травми від одного покоління наступному".

"Навіть після закінчення Другої світової війни багато тих, хто вижив, так ніколи і не можуть позбавитись жахливих згадок Голокосту. Багато з них страждають від травм та інших емоційних стресів до старості. Дитинство багатьох нащадків тих, хто пережив Голокост, також було постійно пов'язане з почуттям провини та страху", - сказав Маас.

За деякими даними, через травматичний досвід батьків близько 15% наступного покоління страждають на психічні захворювання, в Ізраїлі таких осіб близько 15 тисяч.

Тим важливіше, за словами міністра, що ці люди отримують професійну підтримку. Цього року МЗС уперше профінансує надання психосоціальної допомоги для другого та третього покоління жертв Голокосту та дослідження травматизму, уточнив Маас. "Ми знаємо: відповідальність Німеччини за Голокост, найстрашніший злочин людства, не закінчується", підкреслив він.


AMCHA (на івриті - "один з нас") – це найбільша установа для допомоги постраждалим та їх сім'ям в Ізраїлі та одна з найбільших установ у цій галузі у всьому світі. Тільки в Ізраїлі організація щороку підтримує понад 18 тисяч людей у різний спосіб.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.