Спецпроект

МЗС Німеччини виділяє жертвам Голокосту та їх нащадкам ще 700 тисяч євро

У 2021 році Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини профінансує організацію допомоги людям, які пережили Голокост, і їх родинам (AMCHA) на суму 700 тисяч євро.

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, повідомив 26 січня міністр Гайко Маас.

 

Головним напрямком спрямування грошей є "психосоціальна допомога наступному поколінню та дослідження щодо передачі травми від одного покоління наступному".

"Навіть після закінчення Другої світової війни багато тих, хто вижив, так ніколи і не можуть позбавитись жахливих згадок Голокосту. Багато з них страждають від травм та інших емоційних стресів до старості. Дитинство багатьох нащадків тих, хто пережив Голокост, також було постійно пов'язане з почуттям провини та страху", - сказав Маас.

За деякими даними, через травматичний досвід батьків близько 15% наступного покоління страждають на психічні захворювання, в Ізраїлі таких осіб близько 15 тисяч.

Тим важливіше, за словами міністра, що ці люди отримують професійну підтримку. Цього року МЗС уперше профінансує надання психосоціальної допомоги для другого та третього покоління жертв Голокосту та дослідження травматизму, уточнив Маас. "Ми знаємо: відповідальність Німеччини за Голокост, найстрашніший злочин людства, не закінчується", підкреслив він.


AMCHA (на івриті - "один з нас") – це найбільша установа для допомоги постраждалим та їх сім'ям в Ізраїлі та одна з найбільших установ у цій галузі у всьому світі. Тільки в Ізраїлі організація щороку підтримує понад 18 тисяч людей у різний спосіб.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.