У Новгороді-Сіверському закрили справу через портрети Леніна і Сталіна

Слідчі не побачили в портретах Володимира Леніна та Йосипа Сталіна, розташованих на водонопірній вежі в Новгороді-Сіверському (Чернігівська область), пропаганди комуністичного тоталітарного режиму та закрили справу через «відсутність складу правопорушення».

Про це повідомив співзасновник проєкту "Декомунізація.Україна" Вадим Поздняков у Facebook.

 

"За результатами досудового розслідування слідчі ухвалили рішення закрити провадження на підставі ч. 1 ст. 284 (відсутність у діянні складу кримінального правопорушення) Кримінально-процесуального кодексу України", — заявили у прокуратурі.

У прокуратурі також зазначили, що інші провадження через використання символіки тоталітарного режиму не розслідують. Місцева влада теж не ухвалює жодних рішень щодо демонтажу цих портретів.

Поліція закрила справу щодо непроведення демонтажу портретів Леніна і Сталіна. Правоохоронці завершили розслідування і...

Опубліковано Pozdniakov Vadym Понеділок, 25 січня 2021 р.

"Будь-яких рішень стосовно зображень Леніна і Сталіна міська рада не ухвалювала", — йдеться у відповіді мерії.


Нагадуємо, що мозаїчні портрети Леніна та Сталіна були розміщені в 1930-х роках у центрі міста на водонапірній вежі. У 2017 році Український інститут національної пам'яті вимагав їх прибрати, посилаючись на закон про засудження тоталітарних режимів. Згодом обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму.

Тодішній мер міста Олег Бондаренко наполягав, що портрети не є символами комунізму, та відмовлявся їх демонтувати. Він вважав, що їх хочуть зняти "агенти ФСБ, яким потрібно розхитати ситуацію у прикордонному місті". У 2019 році питання про демонтаж виносили на засідання міськради, але більшість його не підтримала.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.