Оголошено переможця наукового конкурсу з проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького»

Громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» спільно з Радою молодих вчених при МОН України оголосили переможця другого конкурсу в межах реалізації проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького».

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності на своїй сторінці у Фейсбуці.

 
Юрій Вербицький

"Найкращою роботою визнано статтю "Просторово-часовий розподіл сейсмічності закарпатського внутрішнього прогину за результатами геофізичного моніторингу" Ігнатишина Адальберта Васильовича, який за життя Юрія Вербицького зустрічався з ним на станції Королево", - йдеться у повідомленні.

Переможець Відзнаки отримає для своєї наукової діяльності 10 тис. гривень, надані українцями Канади BCU Foundation (Фундація Будучність) – фондом, який є благодійною організацією з підтримки українських культурних, історичних, освітніх прагнень.

Повідомляється, що роботи на конкурс надійшли з Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка", Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та сейсмічної станції "Королево" Карпатської дослідно-методичної сейсмологічної партії Відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.

Як зазначається, НПО "Відзнаки героїв" засновано як проєкт вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, до якого можуть долучитися всі, хто має переконання, що пам'ять про Героїв повинна бути нашою силою. Будь-які міста, села, громадські організації, школи, місцеві органи влади можуть брати в ньому участь. Кураторкою проєкту є Ольга Климко.


Відзнака на честь Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького заснована громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в рамках проєкту "Відзнаки Героїв Небесної Сотні" в пам'ять про Героя України Юрія Вербицького. Мета Відзнаки – мотивувати тих, хто, подібно до Вербицького, своїми науковими досягненнями, відданістю науковій доброчесності розбудовують Україну, повідомляється на сайті ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.