Оголошено переможця наукового конкурсу з проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького»

Громадська організація «Родина Героїв Небесної Сотні» спільно з Радою молодих вчених при МОН України оголосили переможця другого конкурсу в межах реалізації проєкту «Відзнака імені Юрія Вербицького».

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності на своїй сторінці у Фейсбуці.

 
Юрій Вербицький

"Найкращою роботою визнано статтю "Просторово-часовий розподіл сейсмічності закарпатського внутрішнього прогину за результатами геофізичного моніторингу" Ігнатишина Адальберта Васильовича, який за життя Юрія Вербицького зустрічався з ним на станції Королево", - йдеться у повідомленні.

Переможець Відзнаки отримає для своєї наукової діяльності 10 тис. гривень, надані українцями Канади BCU Foundation (Фундація Будучність) – фондом, який є благодійною організацією з підтримки українських культурних, історичних, освітніх прагнень.

Повідомляється, що роботи на конкурс надійшли з Інституту геодезії Національного університету "Львівська політехніка", Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та сейсмічної станції "Королево" Карпатської дослідно-методичної сейсмологічної партії Відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України.

Як зазначається, НПО "Відзнаки героїв" засновано як проєкт вшанування пам'яті Героїв Небесної Сотні, до якого можуть долучитися всі, хто має переконання, що пам'ять про Героїв повинна бути нашою силою. Будь-які міста, села, громадські організації, школи, місцеві органи влади можуть брати в ньому участь. Кураторкою проєкту є Ольга Климко.


Відзнака на честь Героя Небесної Сотні Юрія Вербицького заснована громадською організацією "Родина Героїв Небесної Сотні" в рамках проєкту "Відзнаки Героїв Небесної Сотні" в пам'ять про Героя України Юрія Вербицького. Мета Відзнаки – мотивувати тих, хто, подібно до Вербицького, своїми науковими досягненнями, відданістю науковій доброчесності розбудовують Україну, повідомляється на сайті ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.