Виключення зі списку ЮНЕСКО Софії та Києво-Печерській лаврі не загрожує – МКІП

Інформація про те, що Києво-Печерська лавра може втратити статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через незаконну забудову, не відповідає дійсності

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

"На сьогоднішній день об'єкту всесвітньої спадщини "Собор святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра" виключення зі списку ЮНЕСКО не загрожує", - запевнила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

Як повідомлялося, Софійський собор і Києво-Печерська лавра були під загрозою потрапити до "чорного списку" ЮНЕСКО через незаконні забудови у Лаврі.

9 січня народний депутат VIII скликання Борислав Береза написав у Фейсбук, що на YouTube було видалене одне з відео програми "Під особистий контроль" за скаргою лідера партії "5.10" Геннадія Балашова, який був згаданий у розслідуванні як "власник будівництва, яке, на думку археологів та експертів, загрожує статусу охоронюваної зони ЮНЕСКО (Лавра - Софія Київська)".

1994 року Києво-Печерська лавра разом із Софійським собором була внесена до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.