Виключення зі списку ЮНЕСКО Софії та Києво-Печерській лаврі не загрожує – МКІП

Інформація про те, що Києво-Печерська лавра може втратити статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через незаконну забудову, не відповідає дійсності

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

"На сьогоднішній день об'єкту всесвітньої спадщини "Собор святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра" виключення зі списку ЮНЕСКО не загрожує", - запевнила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

Як повідомлялося, Софійський собор і Києво-Печерська лавра були під загрозою потрапити до "чорного списку" ЮНЕСКО через незаконні забудови у Лаврі.

9 січня народний депутат VIII скликання Борислав Береза написав у Фейсбук, що на YouTube було видалене одне з відео програми "Під особистий контроль" за скаргою лідера партії "5.10" Геннадія Балашова, який був згаданий у розслідуванні як "власник будівництва, яке, на думку археологів та експертів, загрожує статусу охоронюваної зони ЮНЕСКО (Лавра - Софія Київська)".

1994 року Києво-Печерська лавра разом із Софійським собором була внесена до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.