Поліція Умані порушила справу через пошкодження меморіальної стіни воїнам АТО

Поліція Умані на Черкащині відкрила кримінальне провадження за фактом пошкодження меморіальної стіни воїнам АТО.

Про це повідомляє МВС.

 

Як нагадали у відомстві, 8 січня до Уманського райуправління поліції надійшло повідомлення від місцевих жителів про пошкодження меморіальної стіни воїнів АТО на вулиці Небесної Сотні. На місці події слідчо-оперативна група встановила факти пошкодження 3 фотокарток та прожектор, який підсвічував Обеліск Слави.

Поліцією Умані відкрито кримінальне провадження за кваліфікуючими ознаками ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу (хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом).

Санкція статті передбачає штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.

Зазначається, що нині правоохоронці спільно з громадською організацією "Уманська спілка учасників АТО" проводять заходи для встановлення зловмисників, причетних до вчинення правопорушення.


Нагадуємо, що в Умані у жовтні 2018 року було відкрито пам'ятний знак землякам, загиблим в зоні АТО, з викарбуваними іменами 20 загиблих уродженців Умані та району.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.