АНОНС: онлайн-дискусія "Декомунізація. Місія виконана?"

У вівторок, 8 грудня о 19 годині відбудеться онлайн-дискусія про декомунізацію

8 грудня 2013 року мітингарі знесли "головного Леніна країни" – пам'ятник на бульварі Шевченка. Запущену цим вчинком всеукраїнську ланцюгову реакцію нарекли Ленінопадом. 
Чи достатньо покаране зло тоталітаризму та чи достатньо лише покарання для успішного розвитку суспільства та держави?
 
Автор малюнка – Дмитро Скаженик
У дискусії візьмуть участь:
- Володимир В'ятрович, Народний депутат, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014–2019 роках;
- Леонід Марущак, учасник ініціативи "DE NE DE" з переосмислення радянської культурноїх спадщини, керівник проекту "Музей відкрито на ремонт";
- Вадим Поздняков, харківський громадський діяч, співзасновник проєкту "Декомунізація. Україна"
- Сергій Рябенко, співавтор пакету законів із декомунізації;
- модерує Северин Наливайко – журналіст, комунікаційник Національного музею Революції Гідності.
Дивіться дискусію на сайті maidanmuseum.org та на сторінках у мережі Facebook: Національний музей Революції Гідності й Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.