Аваков видав книгу про події весни 2014 у Харкові

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав книгу "2014. Миттєвості харківської весни". У ній публікуються спогади харків'ян, фрагменти публікацій із засобів масової інформації та документи тих часів.

Книга вийшла друком у видавництві "Фоліо" 29 грудня, повідомив міністр на сторінці у Facebook.

 

"Книга писалася довго й важко, тому що я хотів не просто розповісти історію першої перемоги у гібридній війні, не тільки передати настрій, нерв тих місяців, днів й годин, а й осмислити події у Харкові в контексті загальної ситуації в країні, проаналізувати складні зовнішні та внутрішньополітичні процеси в Україні та навколо неї", — написав Аваков.

За його словами, в книзі уперше публікується план захоплення Харкова та області — електронне листування кураторів "руської весни".

"28 сторінок за всією формою військової стратегії: захоплення систем комунікацій, вузлів зв'язку стратегічних об'єктів інфраструктури, ЗМІ, фізичне знищення представників влади, військових і журналістів, інформаційна кампанія і пропаганда, залучення колаборантів, і в підсумку — створення "ХНР"... Але Харків вистояв!" — написав Аваков.

За його словами, вміщені до книги документи шокують "цинізмом і нелюдськістю", але доводять, що події "руської весни" були чітко сплановані: сепаратисти діяли організовано, мали зброю, а координувалися російськими спецслужбами.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.