УІНП вимагає демонтувати пам’ятник Фрунзе на Полтавщині

Від ГО «Світанок» Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) отримав інформацію щодо незаконного розташування на території с. Нелюбівка Диканської селищної ради пам’ятника Михайлу Фрунзе.

З цього приводу регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар звернувся на гарячу урядову лінію, повідомляє телеканал "Центральний".

 

"Міхаїл Фрунзе – військовий комісар, уповноважений Реввійськради в Україні і командувач більшовицькими збройними силами України і Криму, один з основних воєначальників окупаційної Червоної армії під час війни більшовицької ленінської Росії проти УНР.

Належав до Політичного бюро ЦК КП(б)У. Керував боротьбою проти українських повстанців. Відповідно до підпункту "д" пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено пам'ятники, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Отже, зазначений пам'ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму", - наголошується у зверненні.

Пустовгар процитував Рішення Конституційного Суду України від 16.07.2019 р. за №9-р/2019 , справа №1-24/2018 (1919/17) : "За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними.

Названі режими категорично заперечували можливість існування української незалежної держави, переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному відродженню".

У Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП зажадали невідкладно вжити заходів з виконання   вимог чинного законодавства у частині проведення демонтажу. Зокрема, запропоновано передати пам'ятник до парку радянського періоду комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.