На місці Монумента слави у Львові облаштують музей українського воїна

Львівська міська рада оголосила всеукраїнський конкурс на облаштування меморіалу українським воїнам на місці Монумента слави у Львові. Елементи монумента мають демонтувати упродовж трьох місяців.

Таке рішення прийняв виконавчий комітет Львівської міської ради під час засідання 18 грудня, повідомляє zaxid.net.

 

Згідно з рішенням виконкому, міська рада оголосила архітектурний конкурс на найкращий проект облаштування території Монумента слави для створення меморіалу для пошанування українського воїна. У рішенні також йдеться про створення робочої групи, яка має напрацювати кроки для облаштування нового меморіалу на цій території.

Галицька районна адміністрація має обстежити та демонтувати елементи Монумента слави до 28 лютого 2021 року.


Нагадуємо, що у березні 2019 року у Львові знесли один з елементів Монументу слави – 30-метрову стелу. Барельєфи зі стели зберігають у Львівському музеї "Територія терору".

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили у 1970 році. Ансамбль меморіалу складався з 30-метрової стели, бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.