На Полтавщині демонтували пам’ятник Фрунзе

Декомунізаційне законодавство було виконане після звернення регіонального представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара на Урядовий контактний центр Кабінету міністрів (гаряча урядова лінія).

Про це "Історичній правді" повідомили у Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (УІНП).

 

"Вдячний новообраному голові Диканської ОТГ Сергію Давиденку, який оперативно відрегував на наше звернення. Місцева влада нарешті виконала підпункт "д" пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Міхаїл Фрунзе — військовий комісар, уповноважений Реввійськради в Україні і командувач більшовицькими збройними силами України і Криму, один з основних воєначальників окупаційної Червоної армії під час війни більшовицької ленінської Росії проти УНР. Належав до Політичного бюро ЦК КП(б)У. Керував боротьбою проти українських повстанців.

Відповідно до Закону до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено пам'ятники, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті", — прокоментував подію Олег Пустовгар.

У Інституті нацпам'яті нагадали, що у 2016 році у межах декомунізаційних процесів розпорядженням облдержадміністрації вулицю Фрунзе — одну із найдовших центральних вулиць Полтави перейменовано на Європейську. Ця назва символізує європейський вектор розвитку України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.