Словаччина визнала Компартію ЧССР злочинною організацією

Парламент Словаччини 4 листопада ухвалив поправки до законодавства, згідно з якими заборонено називати вулиці та інші громадські простори іменами представників комуністичного, фашистського і нацистського режимів. Також забороняється розміщувати на пам’ятках та меморіальних дошках символіку цих режимів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Радянський комуністичний лідер Леонід Брежнєв (зліва) і його чехословацький колега Густав Гусак, словак за національністю, Москва, листопад 1977 року

Згідно з поправками до чинного з 1996 року закону про антиправовий і аморальний характер комуністичного режиму, Комуністична партія Чехословаччини (КПЧ) і її словацька філія проголошуються злочинними організаціями.

Як виняток можна буде називати вулиці на честь тих представників тоталітарних режимів, які згодом почали з ними боротися. Те, чи можливий виняток, вирішуватиме Інститут національної пам'яті.

Може йтися про такі суперечливі випадки, як колишній перший секретар ЦК Компартії Чехословаччини Александр Дубчек, який очолював компартію під час Празької весни в 1968 році. Він підтримав демократичні зміни в країні і згодом був головою парламенту вже демократичної Чехословаччини.

Закон забороняє називати вулиці і на честь представників Словацької держави, яка під час Другої світової війни була союзником нацистської Німеччини.

Комуністична партія перебувала при владі в Чехословаччині, частиною якої була Словаччина, з 1948 до 1989 року. У цей час країна входила в "радянський блок". Сотні тисяч громадян були піддані політичним репресіям.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.