На Херсонщині школярів змусили святкувати захоплення Криму більшовиками

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі.

У Херсонській області школи Присиваської сільської об'єднаної територіальної громади масштабно відзначали події, пов'язані зі встановленням радянської влади на території України. Про це повідомляє УІНП.

 
Михайло Фрунзе, командувач військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі. Школярам демонстрували пропагандистський художній фільм "Маршал революції" про радянського воєнного діяча Михайла Фрунзе, влаштували для дітей одноденний тематичний піший похід "Стежками бойової слави", провели конференцію для учнів старших класів та урок історії України для 7-8 класів, присвячені "100-й річниці форсування Сиваша в ході Громадянської війни 1917-1921 років".

Інститут національної пам'яті звернувся до Міністерства освіти України з проханням вжити відповідних заходів, щоб унеможливити повторення таких ситуацій у навчальному процесі.

"Зазначені заходи порушили чинне законодавство та фактично містили пропаганду комуністичного тоталітарного режиму й підміну понять про Українську революцію 1917–1921 років, що може призвести до формування в учнів спотворених уявлень про українське державотворення", – йдеться у повідомленні ІНПУ.

В Інституті наголосили, що порушені не лише "декомунізаційні" закони, але й Закон "Про освіту".


Довідково. Перехід через озеро Сиваш відбувався під час Перекопсько-Чонгарської наступальної операції (7-17 листопада 1920 рік) військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії під командуванням Михайла Фрунзе проти "Русской армии" генерала Петра Врангеля. Призвів до захоплення та окупації Криму більшовиками.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.